rasum (rasum) wrote,
rasum
rasum

один архів

аж самому бридко від такої думки

а що є інший вихід?

мамо, чому не навчила?

хі-хі...



а потім все добре, а потім все знову

синусосуіцидальний настрій



а може...а може там на мене чекають?



я тоді так любив тебе, Земле.





Фото© gnat





Не розумію, що відбувається.

Туман, туман. Потім раз - проблиск. Хтось керує тобою...

Втопитись в ванній - яке безглуздя. Потрібно заробити на басейн.

Невже це я не влучив?!

Абогйо...

Абогє?





Фото© Богдан Кіріченко



щось давить на психіку

щось давить на Пси Хі Ку

шат

шат

шат

не стріляй в спину

смерть зустріну дивлячись в обличчя





не було часу подумати.

або вибирай, або ні. часу на роздуми не дають.

все взяти не можна. питаєш у серця. а воно хоче все.

в могилу все не забереш. бери найнеобхідніше. тепло. ласку. любов.



...знадобиться?



ліхтарик. книжка.



а ноутбук дадуть забрати?



а тебе?



Її я бачив в парку. Зелені очі. Руде волосся. Зваблива шкіра. П'янкий розріз грудей ледь прикритих напівпрозорою блузою. Хвилююча впадина нижче живота. Стан сарни. Ноги, які хочеться цілувати.

Я нічого не знаю про її внутрішній світ, але вона мені подобається.



Я читав її нотатки в щоденнику в інтернеті. Мені було цікаво дізнаватись про її життя. Шукати схожість з собою. Дивуватись іншим поглядам на речі. Сперечатись. Погоджуватись. Обмінюватись сокровенним. Сумувати без. Радіти з.

Я ніколи не бачив її зовнішності, але вона мені подобається.



Кого обрати, серце?



в мене є образ Жінки.

він виник сам по собі. не думаю, що це я Його-Її створив.

але тепер невимушено я приміряю Його-Її на кожну перехожу.

все не те...



дайте в руки пензль

я її намалюю

дайте в руки перо

я її опишу

дайте в руки долото

я її виріжу з дерева

де взяти живу воду щоб вдихнути в неї життя?

я дуже пишався своїми кедами. новенькі, камуфльовані, поза совдепівськими ГОСТами.

шкільна форма і кеди.

спортивна форма і кеди.

вихідний костюм і кеди.



"штани" розписані синьою пастою лишились мені після КВНу. комбінезон зроблений з мішковини протирав опісля всі парти і підвіконня школи №ххх



біла обклеєна власноруч блискучою стрічкою кєпка, що побачила чимало Міських андерграндових нічних клубів.



Ми часто зраджуємо улюбленим речам.




 




вперше агресію я відчув у вісім років.

не пам'ятаю причин, але я повалив його на землю, і почав лупцювати ногами. Злісно, по дорослому, міцно стискаючи зуби.

коли прийшла вчителька він плакав і пожалівся, що я його набив. вчителька не повірила.

тоді я зрозумів, що зло не завжди буває покаране.
 




зробити татуювання на пальцях ніг...

п'ять ієрогліфів

життя

смерть

розум

душа

любов




 




я тоді сидів і вигадував чергове ім'я для своєї дитини. але така "псевдотворчість" швидко набридає і хочеться зайнятись:



їжею



сексою



сною



за браком грошей в кишені виходило займатись лише третьою.
 




о! як же пахнуть чорношкірі жінки. ладан і секс. а як вони рухають сідницями під час танцю. ммм!

Китаянка завжди посміхалась і при зустрічі чіплялась на шию. казали, що вона легковажна, але мені було фіолетово, бо я тоді обрав собі Лисицю.

Лисиця пахла молоком, хоча вживала лише віскі з льодом. суміш аристократизму і андеграунду. і ще купа різних комплексів. її вбила психічна хвороба і прагнення сексу в батьковому ліжку. а я вважав себе генієм.

о! як же пахнуть чорнодуші жінки.
 




Він закохався у першу шльондру, яка розсунала перед ним ноги.

Кохання коштувало десять баксів.

І ще двісті - він лікував сифіліс.

Так і ходить тепер з розбитим серцем.

Інші шльондри вже стоять в черзі.
 




Це чергова спроба бути цікавою хоч комусь.

Я такий самий ексгібіціоніст як і сімсот мільйонів інших людей, котрі користуються інтернетом. Лише тут можна безпечно оголитись повністю. І подолавши всі свої комплекси тут, можна подолати їх в реальному житті.



Я живу в вашому Місті, працюю на вашій Роботі і сплю у вашому Ліжку. Ми завжди десь поруч.



Зустрінемось...
 

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 1 comment